Ось кілька фрагментів кураторської концепції Вікторії Бурлаки:
Нова картина Романа Михайлова "Ніка" продовжує цикл робіт, народжених із неможливості фізичної подорожі та водночас із потреби духовного руху. Проте "Ніка" — це значно більше, ніж переосмислення знаменитої Ніки Самофракійської.
Вона стає образом перемоги, яка ще не настала остаточно, але вже існує як переконання, як горизонт, до якого спрямовані наші зусилля.
Йдеться не лише про перемогу у війні, а й про перемогу як фундаментальний людський принцип: добра над злом, свободи над насильством, гідності над приниженням, світла над темрявою. Про перемогу над зовнішнім ворогом і над власними страхами.
Творчість Романа Михайлова органічно вписується в контекст українського неоекспресіонізму. Для художника свобода є не темою, а самим способом існування живопису. Його роботи поєднують історію і сучасність, особисте й універсальне, трагедію та надію.
