У центрі цієї виставки — пам'ять.
Пам’ять тіла, погляду, дотику, присутності.
Художницю цікавлять майже невловимі відчуття тепла й безпеки, які залишаються у людині навіть тоді, коли вона вже давно подорослішала.
Виставка нагадує, що вразливість — це не слабкість. Що здатність любити й співчувати вимагає великої внутрішньої сили.
І що, попри біль, цинізм і холод сучасного світу, у людини все ще залишається вибір: не дозволити світові зробити серце черствим.
Будемо раді розділити цю подію з вами!
