Є думка, яка приходить майже до кожної вагітної жінки. А що, якщо я залишусь сама з дитиною?
Ми звикли її заганяти подалі, вважати забобонною, соромитись, що вона взагалі з'явилась.
Але страх від цього не зникає. Він просто живе фоном і непомітно забирає сили.
На занятті у середу ми дамо цій думці простір.
Що в цьому страху реальне, а що я собі домальовую?
На кого я реально можу спертись, якщо так трапиться?
З чим я зможу справитись сама, навіть якщо нікого не буде поруч?
Іноді достатньо просто проговорити страх вголос у безпечному колі і він перестає бути таким величезним.
Реєстрація за вказаним посиланням чи номером
