"Босий" ‒ це не про відсутність взуття. Це про сміливість автора зняти маску, оголити душу. Про дорогу, де поруч сміх і сльози, самоіронія і молитва. Про дорогу із людськими зустрічами, зрадами, прощенням і воскресінням серця.
Автор нікого не вчить бути правильним, а лише запрошує пройтися душею босоніж і відчути, що земля під ногами ‒ це долоня Бога.
Практично чи не вся Твоя книги об'єднана образом босого, тож було б цікаво послухати твої міркування про цей образ, як він зародився, які сенси вкладаєш у нього?
Модератори зустрічі ‒ Тарас Пастух і Василь Ґабор.
