Тев'є Тевель

І знову над сценою франківців спалахне мільярдами зірок Чумацький шлях. Знову з'явиться із своїм візком Тев'є і почнеться розмова з Богом довжиною в життя про вічні категорії віри та надії, пошуки досконалості світу та сенсу Буття…

В історії кожного театру є знакові вистави, за якими прийдешні покоління звіряють свої мистецькі прагнення та уподобання. Для франківців однією з таких вистав багато років була вистава «Тев'є-Тевеля» за мотивами творів Шолом-Алейхема, п'єса Григорія Горіна.

...Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування. Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного за натурою Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько знов звертається до єдиного свого порадника — Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй прозакономірність й логічність життєвого кола. Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя...