Жінка середнього віку ховає чоловіка та втрачає інтерес до життя. Її позбавлені сенсу й сповнені відчаю дні виявляються чи то фільмом, чи то сном завжди сумного вчителя. Він викладає літературу, не знаходить спільної мови з учнями та намагається сховатися від щоденної рутини у сні в міському метро.
Повернувшись після кількох екранізацій до суворого реалізму, Муратова зафіксувала радянську та східноєвропейську дійсність напередодні хвилі політичних революцій.
Сповнений апатії та агресії, "Астенічний синдром" говорить про руйнування ілюзій і шок від зустрічі з реальністю. Сварки в чергах, тиснява в метро, вигорілі дошки пошани, атмосфера кладовища, хаос і крики складаються в картину суспільства, у якому звичні авторитети та символи влади втрачають значення. Драматичне тут поєднується з абсурдним і комічним, а повсякденність набуває тривожної виразності.
Реєстрація за вказаним посиланням
